Зборівська районна державна адміністрація
47201, м.Зборів, вул.Б.Хмельницького, 24
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Корисні посилання

 

 

Опитування

.
На головну / Зборівщина

Історична довідка про район


Зборівщина охоплює північно-західну частину Подільської височини. На заході сягає північно-східного краю Опілля, а також Прибузької улоговини, на півночі – вапнякового пасма Товтрів, а на сході й півдні з’єднується з Тернопільським плато. На території району беруть свій початок ріки Серет, Стрипа, Золота Липа.

У районі, що є західною окраїною Тернопільщини, нараховується 90 сіл, селище міського типу Залізці. Площа – 978 кв. км, населення – 45 тис. чоловік.

Місто Зборівстало відомим в Україні завдяки пам’ятній переможній битві українського козацтва під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти польського війська у серпні 1649 року і тодішньому Зборівському договору, який заклав основи майбутньої Української козацької держави.

До Першої світової війни край належав до Австро-Угорської імперії, після поразки Української революції  1918 – 1920 років – в складі панської Польщі. Окремою адміністративною одиницею територія Зборівщини стала в 1905 році, коли її було виділено з великого тоді Золочівського повіту. У 1920 році до Зборівського повіту приєднано східну частину Бродівського з містечком Залізцями. А в 1940 році адміністративний поділ було переведено на райони  й області. Основна територія повіту ввійшла до Зборівського району Тернопільської області.

Зборівщина завжди була найменш промислово розвиненою частиною Галичини. Мешканці займалися в основному рільництвом і тваринництвом. У період між світовими війнами тут діяли підприємства з переробки сільгоспсировини, зокрема, молочарні, олійні, млини, гуральні.

У цей час в місті й селах активно працювали товариства “Просвіта”, “Рідна школа”, “Сільський господар”, “Союз українок”, “Сокіл”, релігійні осередки. Виходила українська газета “Зборівські вісті”. З приходом більшовиків у 1939 році всі культурно-просвітницькі товариства були ліквідовані, багато національно свідомих селян, інтелігенції, священиків – арештовано.

З липня 1941 року по липень 1944-го район перебував під німецькою окупацією. У цей період було створено широку підпільну мережу ОУН та загонів УПА. Національно-визвольна боротьба проти фашистів, а пізніше проти сталінського режиму тривала аж до 1953 року.

Після війни в районі проведено суцільну колективізацію. За всі роки радянського режиму Зборівщина залишалась аграрним регіоном, промисловість розвинута мало.

Сьогодні сім промислових підприємств виготовляють продукти харчування, будівельні матеріали. Найпотужніші з них – спиртозавод у Залізцях (спирт, вуглекислота) і СП „Добра вода” в Млинівцях (безалкогольні напої). У сфері малого бізнесу діє більше 200 підприємств.

В аграрному секторі нараховується понад 35 підприємств (найбільш розвинуті – ім. Шевченка, „Розтоцьке”, “Озерна”, „Агрокомплекс”, „Золота нива”, ”Зборівагро”, „Золотий колос”), розвивається фермерство. Площа всіх сільгоспугідь – 75842 га.

У структурі сільгоспвиробництва половину складає рослинництво (зернові, картопля, цукрові буряки, овочі). У тваринництві основною галуззю є виробництво м’яса і молока.

У 2009 році завершено повну газифікацію району. На газове опалення переведено більше половини шкіл, ряд медпунктів та закладів культури.

Освітнюмережурайону складають Зборівський коледж Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя, 67 загальноосвітніх шкіл (з них 15 – середні, гімназія, 20 – неповні середні).

Діють 2 районні і 2 дільничні лікарні, 5 сільських амбулаторій сімейної медицини, 70 фельдшерсько-акушерських пунктів, офтальмологічний санаторій „Барвінок”.

У галузі культури функціонує 78 будинків культури і клубів, 71 бібліотека, 3 дитячі музичні школи. 12 самодіяльних художніх колективів носять звання народного, 2 – зразкового.

Під охороною держави перебувають історичні пам’ятки: руїни замку 1516 р., руїни костелу св. Антонія, Покровська церква з дзвіницею 1740 р. (с. Залізці), Преображенська церква 1794 р. (м. Зборів), а також 30 культових пам’яток архітектури, історії і культури місцевого значення.

Найбільш вагомим осередком збереження історичної спадщини краю є музей „Зборівська битва”, створений поетом і журналістом, громадським діячем Григорієм Бараном (Радошівським). Тут привертають увагу діорама битви, експозиції про визвольну боротьбу козацької доби, а також про українську революцію 1917-1920 рр., національно-визвольні змагання ОУН і УПА та ін.

У районі зареєстровано 107 релігійних громад (101 храм), з яких 84 належать до УГКЦ, а також монастир Згромадження сестер Непорочного Серця Марії.

Зборівщина є батьківщиноютаких видатних постатей, як поет і композитор, автор відомих стрілецьких пісень Роман Купчинський, письменники Осип Барвінський, Роман Завадович, Євген Дудар, актори і режисери Микола Бенцаль, Януарій Бортник, Степан Шагайда, художниця Ярослава Музика, польський скрипаль і композитор Кароль Ліпінський, та інших.




 

 

 

 

 

Інформаційні послуги