Tchortkivska District State Administration
48500, м.Чортків, вул.Шевченка, 23
 
укр рус eng
Search
Advanced Search

Poll

Main page

News

Print 28.03.17 | 09:37

До 150-річчя від Дня народження блаженного Григорія Хомишина

 У суботу, 25 березня, у приміщенні районного комунального будинку культури ім.Катерини Рубчакової відбулась духовна академія з відзначення 150-ліття з дня народження Блаженного священномученика Григорія Хомишина.
На дві години глядачі поринули у загадкову містерію таємниці життя та служіння велетня Церкви. Прекрасне поєднання співу хорових колективів Церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії і Собору Верх. апостолів Петра і Павла, студентів Чортківської дяківсько-катехитичної академії ім.Г.Хомишина та біографічних розповідей виступаючих – усе це приємно вразило глядачів та ще більше познайомило з особою священномученика Григорія.  Участь у заході «Блаженний єпископ Григорій Хомишин у релігійно-церковному і громадсько-культурному житті України» взяли заступник голови райдержадміністрації Іван Віват, народний депутат України Олег Барна, обласний депутат Любомир Білик, голова районної ради Віктор Шепета.
Особливим став виступ запрошеного Олега Ігоровича Єгрешія - кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України, політології та міжнародних відносин, Прикарпатського національного університету ім.В.Стефаника, який мав нагоду  розповісти про життя та історичний вклад єпископа Хомишина. Також до присутніх звернулися  Преосвященний Владика Димитрій (Григорак) Бучацької єпархії УГКЦ та вікарій Бучацької єпархії УГКЦ отець Володимир Заболотний, які ознайомили присутніх з історією служіння Григорія Хомишина. Крім того, Митрополит поділився з присутніми своїми роздумами про останнього Станіславівського єпископа, наголошуючи на тому, що ми, українці, не маємо права забувати великих та славних мужів нашої Церкви і отець Василь Погорецький – настоятель церкви села Копичинці, доктор історичних та теологічних наук.
На завершення всі хорові колективи, спільно з глядачами, виконали гімн «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни».

                           

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Виповнюється 150 років від дня народження владики Григорія Хомишина. Він народився 25 березня 1867-го в селі Гадинківці Гусятинського повіту на Тернопільщині у селянській родині. Початкову освіту здобув у місцевій народній школі, згодом закінчив Тернопільську гімназію. У 1888-1893 рр. навчався на богословському факультеті Львівського університету. Після закінчення богословії 19 травня був рукоположений на священика і його спрямували у Станіславів (тепер — Івано-Франківськ). Звідси за ініціативою єп. Юліана о. Хомишина відрядили до Віденської боголословської академії на п’ятирічні студії. У Відні священик здобув ступінь доктора богословських наук і в березні 1899 року повернувся у Станіславів. Через два рок він став парохом у Коломиї. За ініціативи митрополита Шептицького 19 червня 1904-го було довершено інсталяцію о. Хомишина і призначено владикою Станіславської кафедри. Отримавши єпископський сан, новий владика енергійно взявся до праці.
Своїми місіями він значно розбудував релігійно-суспільне життя, заснував духовну семінарію (1907) у Станіславові, видавав квартальник для священиків «Добрий пастир» (1931-1939), перебрав тижневу газету «Нова зоря», яка стала органом протегованої владикою Хомишиним Української католицької народної партії. З ініціативи єпископа було створено мережу читалень у парафіях і харитативні Товариство Івана Милостивого, кооператив «Священича Поміч», «Дієцезіальний фонд» тощо. Крім цього, владика сприяв діяльності різних монаших чинів і згромаджень та релігійних і молодіжних організацій. Політично відстоював лінію «нормалізації» з окупаційною польською владою і домагався від неї автономічної рівноправності на українських землях, випустивши брошуру «Українська проблема» (1930).
У жовтні 1929 року у Римі відбулося закладення першого каменю під побудову Української греко-католицької колегії, на це будівництво папа Пій ХІ виділив 10 млн лір, посвячення здійснював єпископ Хомишин.
Коли Українська Національна Рада ЗУНР була перенесена зі Львова до Станіслава, владика надав не тільки приміщення для неї, але й брав активну участь в засіданнях і нарадах.
1933-го єпископ звернувся до вірних із пастирським листом, у якому обґрунтовував необхідність впровадження греко-католицької акції в українському суспільстві, наголошував на занепаді моралі та відповідальності кожного мирянина перед Церквою і рідним народом. У відозві «Організаційні основи католиків» від 21 жовтня 1934 року, владика навчав, як організовувати католицькі об’єднання на місцях, вказував на те, що акція має бути аполітичною, але повинна працювати на оздоровлення суспільства і лише таким чином впливати на зміцнену політичну діяльність народу.
Разом із цією відозвою єпископ сповіщав про створення нового товариства під назвою «Скала», яке мало стати основою для розбудови в Станіславській єпархії ідей Католицької акції. Від часу отримання парохами листів рекомендувалося навіть змінити офіційну назву читалень, що тоді практично працювали при кожній парафії з «Парохіальних читалень» на читальню «Скала», що означало перехід усіх інституцій такого характеру в пряме підпорядкування Головному відділу товариства «Скала» у Станіславові.
Владика Григорій дбав не лише про розвиток і добробут церков та монастирів, а й про розвиток освіти українського населення, а промотором цієї діяльності був Великий князь нашої Церкви — митрополит Шептицький. Єпископ Хомишин спільно з митрополитом Андреєм стали засновниками і фундаторами Земельного іпотечного банку, серйозної фінансової установи, яка дбала про розвиток українського підприємництва і капіталу. Єпархія часто брала кредити в цьому банку, які спрямовувалися на будову церков, шкіл, закупівлю землі та лісу.
Владика Хомишин був прихильником утворення самостійної Української держави 30 червня 1941 року, агітував священиків і вірних «йти в ОУН, а навіть згодом до лав УПА для активної боротьби проти ворогів України». Тому не дивно, що і поляки, і більшовики вважали його своїм ворогом.
Уперше єпископа заарештували 1939-го, а вдруге 15 квітня 1945 року, майже одночасно з усіма владиками УГКЦ. Спочатку йому було інкримінували «агітацію або пропаганду, проведену з метою підриву чи ослаблення радянської влади». Останній допит владики Хомишина відбувся 11 вересня 1945-го. В’язень, не зважаючи на свій високий інтелектуальний рівень, був позбавлений права на слово. Мова протоколів свідчить, що владика був украй виснажений і зазнав неймовірного фізичного та психічного тиску.
21 грудня 1945 року єпископа Хомишина перевели з внутрішньої тюрми НКВД до лікарні Лук’янівської в’язниці. На запитання слідчого: «А коли б вас пустили на волю, що б ви робили?» єпископ без вагання відповів: «Те саме, що й досі. Буду вас поборювати, бо я — слуга Христа, а ви — Його вороги».
Виснажений фізичними і моральними тортурами Григорій Хомишин помер 28 грудня 1945 року. Після розвалу СРСР його ім’я вшановують в Україні, а особливо на Івано-Франківщині та Тернопільщині, зокрема у серпні 2007 року відкрито пам’ятник на його малій батьківщині — у селі Гадинківці. У Чорткові на території Дяківсько-катехитичної академії й інших місцях, пов’язаних із його іменем проводяться молитовні заходи. А 2001 року, коли в Україну приїжджав Папа Іван-Павло II, під час урочистостей у Львові великомученик Григорій Хомишин був зачислений до лику блаженних.

У неділю, 6 лютого, у районному будинку культури ім.К.Рубчакової відбудеться концерт, приурочений 22-й річниці виведення радянських військ з Афганістану, за участю гурту «Долг».

Вхід вільний.

Початок о 16.00 год.

Information Services