Підгаєцька районна державна адміністрація
48000, м.Підгайці, вул.Шевченка, 39
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну / Підгаєччина

Коротка історична довідка про Підгайці


Підгаці - центр однойменного району. Розташовані на правому березі ріки Коропець (басейн Дністра) на висоті 392 м над рівнем моря. Через своєрідний мікроклімат його ще називають “Зимні Підгайці”. Помічено, що сніг тут лежить довше на два тижні, ніж у сусідніх районах. Населення 3170 (2000 рік).

Час заснування міста невідомий. Дослідники вважають, що воно існувало ще у часи княжої доби. Вперше згадується у документах за 1397 рік. Перша згадка про Підгайці як місто датується 1463 роком.

Про важливість Підгайців як торговельного осередку й оборонного пункту свідчить надання йому 18 липня 1539 року магдебурзького права. “Тевтонське право уділене старому містові Підгайці”,- так найменовано привілей, за яким Підгайцям за часів їх власника Миколая Вольського польський король Сигізмунд І надав магдебурзьке право.

Незважаючи на ряд спустошень, пожеж, грабувань, воєн все ж Підгайці досягли своєї найбільшої слави і розквіту саме у XVІІ ст. Свідченням цього захоплені відгуки турецького мандрівника Евлії Челебі (1657) та Ульріхи фон Вердуше, таємного посла французького принца Копде, претендента на польську корону (1671-1672 рр.). Шляхтичеві польського короля Яна ІІІ Собєського французові д”Алейраку належить датований 1687 р. такий опис: “Підгайці є одним з найбільших і показніших руських міст, мають муровані доми, бруковані вулиці, п”ять церков, оборонні мури, старий замок з потужнии мурами, вежами і валами, як також численне населення, яке складається з Жидів, Волохів, Армян, Поляків, Русинів”.

Розташоване на перехресті шляхів на Галич і Теребовлю, Львів і Кам”янець, місто не раз зазнавало спустошливих набігів татар і турків, зокрема у 1516, 1612, 1615, 1617, 1633, 1667, 1675 роках. 1655 року об”єднане військо козаків Б Хмельницького і московитів під час походу на Львів штурмом взяли замок у Підгайцях, а місцевий люд виселили за Дніпро.

1663 року йдучи походом на Україну, в місцевій фортеці-замку зупинився на кілька днів польський король Ян ІІ Казимир.

Найбільшою подією пов”язаною з історією України, була битва під Підгайцями гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка з Яном  Собєським, тоді ще польним гетьманом Речі Посполитої 6-19 жовтня 1667 року. Привівши 24 тисячі козаків кілька тисяч орди та три тисячі яничар П. Дорошенко мав незаперечну військову перевагу на 15-тисячним гарнізоном, складеним з регулярного війська, а ти також озброєної челяді, міщан і жителів навколишніх сіл.

Однак перемогти не вдалось, оскільки за попередньою домовленістю із Яном Собєським кошовий І. Сірко напав на беззахисний Крим, внаслідок того татари і турки уклали на перемир’я з польською стороною у місцевому костелі й рушили до Перекопу. Не маючи достатньо сили для перемоги, П. Дорошенко змушений був 19 травня 1667 року в цьому ж храмі укласти договір з Яном Собєським й визнати себе польським підданим. Договір відомий в історії України Підгаєцькі статті, або Підгаєцькі угоди. Події під Підгайцями і програм гетьмана були великою невдачею для цього державного мужа , що хотів об’єднати Україну, яка в той час була розділена навпіл Андрусівським перемир’ям, під однією булавою.

Останній набіг турецько-татарських наїзників на Польщу відбувся саме біля Підгайців 8-9 вересня 1698 року. Ця битва широко відображена в польській істріографії.

Своєю величчю вражають руїни костелу 1634 року, побудовано на місці знищеного, поставленого у 1463 році. Саме в ньому заключались угоди, підписані у жовтні 1667 року між Яном Собєським і Петром Дорошенком.  Саме в костелі наказав себе поховати великий гетьман коронний власник міста Станіслав Ревера Потоцький (1579-1667) , він же і засновник Станіславова (нині Івано-Франківськ). Костел притягує дослідників, оскільки є цікавим синтезом архітектурних стилів, а окремі елементи, як от первісний дах над каплицею Потоцького чи каплиця Софії із Замєхова, мають унікальний характер.

Не менш цінною є й інша пам’ятка ХVІІ ст. – церква Успенія (1650-1653 рр.), ровесниця церкви у Суботові. Церква мурова, оборонного характеру. Унікальними є бойові аркади-опасання, що в горі оперізують центральну та одну із бокових бань. Аполаги зустрічаються тільки на картинах ХІІ-ХІІІ ст. Дерев’яні скульптури святих Петра і Павла із первісного іконостаса зберігаються в Києві, Національному музеї українського мистецтва.

Інша пам’ятка ХІ-ХІІ ст. – синагога – виділяється своєю масивністю серед одно-двоповерхової забудови міста і відіграє суттєву роль у формуванні його обличчя.  

 

Герб польського (1920-1939рр.) періоду

Герб польського (1920-1939рр.) періоду зображував у лазуровому полі золоту браму з двома вежами і з відчиненими ворітьми. Обидві вежі завершені трьома бланками.

 

 

 

 

 

 

Сучасний герб м.Підгайці

22 серпня 1991р. сесія міської ради затвердила сучасний герб: у лазуровому полі золота брама з двома вежами і з відчиненими ворітьми. Обидві вежі мають по одній бійниці і завершені трьома бланками. В отворі воріт - золота літера "П" над срібним півмісяцем, під ним - золотий козацький хрест з розширеними раменами. Міська брама символізує фортецю. Сигль "П" над півмісяцем засвідчує ряд перемог, отриманих захисниками міста у битвах з татарськмим нападниками; золотий хрест - символ пам'яті про загиблих в обороні рідного краю. Щит обрамований декоративним картушем і увінчаний срібною міською короною з трьома вежками.

 

 

 

 

 

 

Хоругва

22 серпня 1991р. сесія міської ради затвердила хоругву: прямокутне полотнище з співвідношенням сторін 1:1, у синьому полі золота літера "П" над білим півмісяцем, під ним жовтий хрест. З трьох сторін хоругва облямована лиштвою з синіх та жовтих трикутників. Ширина лиштви становить 1/10 ширини хоругви




Інформаційні послуги

 
 

 

Актуальна тема

Перші виплати підвищених пенсій військовослужбовцям почнуться вже наприкінці березня (матеріали інформаційного вісника Уряду  від 12.03.2018)

Пенсія військовим з 1 січня зросте на 1,5 тис (матеріали Інформаційного вісника Уряду від 21.02.2018 р.)

Уряд підвищує увагу до підготовки спеціалістів робітничих професій (матеріали Інформаційного вісника Уряду від 21.02.2018 р.)

Всі школярі вчитимуться в інтерактивних класах (матеріали Інформаційного вісника Уряду від 21.02.2018 р.)

Напрямки державної підтримки аграрного сектору у 2018 році (матеріали Інформаційного вісника Уряду від 07.02.2018 р.)

Інформаційні матеріали  Кабінету Міністрів України про медреформу

Інформаційні матеріали Кабінету Міністрів України про субсидії та актуальних питань соціально-економічного життя країни, ключових реформ, що впроваджуються.

Інформація для громадян, які приїхали з Автономної Республіки Крим, міста Севастополь, Донецької та Луганської області

Пам’ятка щодо посилення пильності громадян до фактів що можуть свідчити про підготовку до диверсій та терористичних акцій

Витяг з Рекомендацій населенню щодоправил поведінки під час проведення масових заходів і дій при загрозі вчинення терористичного акту

Грантові проекти

Магістратури вищих навчальних закладів –важлива складова системи підготовки державних службовців

Про наслідки захоплення адміністративних будівель, приміщень органів влади та наслідки створення перешкод в режимі роботи органів влади для населення та адміністративно-територіальних одиниць в цілому