Історія та сучасність

Історія служби зайнятості на Тернопільщині, як і на інших західноукраїнських землях, сягає кінця ХIХ століття.

У м. Тернополі діяльність біржі праці налагодилась у 70-80-х роках ХIХ століття. Вона реєструвала пошуковців роботи, виписувала їм персональні картки, надавала частині із них статус безробітного та виплачувала їм грошову допомогу чи позбавляла її тих безробітних, які несвоєчасно відвідували "біржу" чи відмовлялись від запропонованої постійної або тимчасової праці, організовувала сезонні та громадські роботи тощо. До речі, громадські роботи – річ не нова. Ще цар Соломон "наклав громадські роботи на весь Ізраїль. 30 000 чоловік притягнено до громадських робіт" (Святе письмо, I Книга царів, 5: 27).

У другому за величиною місті Тернопільщини - Чорткові перша "біржа праці" створена 1873 року при міському магістраті. У 1926 році тут перебував на обліку 121 мешканець Чорткова, а у 1931-ому - 530 безробітних. Подібні структури були в Бережанах, Борщові та інших повітових містах Тернопільщини.

Розв’язанням гострої проблеми зайнятості, наданням допомоги безробітним опікувалась і громадськість. У гмінах (повіти ділились на гміни) діяли комітети у справах безробітних, а також воєводські та громадські комітети допомоги безробітним та "зимової допомоги безробітним", "комітети безробітних", осередки товариства "Взаємодопомога безробітних і пенсіонерів". Діяв державний фонд безробітних, здійснювався контроль за сплатою внесків до фонду. У 1926 та інших "найбезробітніших" роках, Тернопільський магістрат вирішував питання виділення додаткових коштів для організації оплачуваних сезонних робіт.

Безробіття породжувало масову трудову міграцію. Організацією відправки, найперше в Канаду (переважно селян), Францію, Німеччину, США, Південну Америку, в т. ч. на сезонні роботи у Чехословаччину, Німеччину, Латвію, Литву, в Тернополі займались "Еміграційний синдикат" та відділ Варшавської "централі Королівсько-голандського лльойду". Органи управління намагались якось контролювати цей процес, зокрема, через видачу паспортів.

У 30-х роках в Тернополі діяв Головний комітет у справах безробіття. Він ініціював і домагався від власників промислових і торговельних підприємств добровільних внесків у фонд допомоги безробітним. В 1938 році вийшло розпорядження МВС Польщі "Про надання допомоги безробітним шляхом публічних зборів". Органи влади поширювали досвід роботи повітових комітетів допомоги безробітним. "Біржі праці", комітети допомоги вели листування із судовими органами про притягнення до відповідальності осіб, винних у вбивстві страйкуючих безробітних та поширенні неправдивих відомостей серед безробітних, надання допомоги сім’ям безробітних тощо.

Проте кількість безробітних постійно зростала. 6 березня 1931 року у Тернопільському воєводстві вперше відзначався День боротьби з безробіттям. "Біржі праці" на наших теренах проіснували до 1939 року, коли Західна Україна увійшла до складу Української РСР.

У нових умовах перехідного періоду, утвердження ринкових відносин Рада Міністрів УРСР прийняла постанову від 21 грудня 1990 року No 381 "Про створення державної служби зайнятості в Українській РСР".

Тернопільська обласна служба зайнятості була утворена рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 15 січня 1991 року No 6. Її організація відбулася на базі раніше існуючих відділу облвиконкому по трудових ресурсах (згодом – відділу по працевлаштуванню) та в результаті перетворення (реорганізації) створених рішенням облвиконкому від 23 серпня 1989 р. No 195 госпрозрахункового центру та бюро по працевлаштуванню, перенавчанню і профорієнтації населення – в обласну службу зайнятості відділу по праці та соціальних питаннях облвиконкому. Невдовзі обласна служба зайнятості стала функціонувати як окрема структура у складі обласного, Тернопільського міського та 15 районних центрів зайнятості. Пізніше були створені центри зайнятості в Підгаєцькому районі (його утворено влітку 1992 р.) та Тернопільському. Всього в структурі цієї служби сьогодні діють 1 регіональний та 18 базових центрів зайнятості.

У перший тиждень липня 1991 року, наприклад, Тернопільський міський центр зайнятості зареєстрував 66 пошуковців роботи, 63-х із них відразу працевлаштував, а трьом мешканцям обласного центру надав статус безробітного. На початку діяльності міського, районних центрів зайнятості статус безробітного тут одержували одиниці, оскільки вільних робочих місць і вакантних посад було досить. Різке зростання кількості безробітних почалося в 1997 році. Відтоді Тернопільська область тривалий час входить до 10 областей України, де рівень безробіття найвищий.

За роки діяльності обласної служби зайнятості підготовлено та сформовано якісний професійно-кадровий склад. Поповнення керівних кадрів та спеціалістів служби відбувається на конкурсній основі та з використанням психіко-діагностичних методик, тестів, що включають в себе знання державної мови, комп’ютера, об’єктивне визначення рівня грамотності, інтелектуального розвитку претендента на вакантну посаду. Спеціалісти періодично проходять перепідготовку в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості (м. Київ).

За дванадцять років діяльності обласної служби зайнятості до неї за допомогою у працевлаштуванні звернулося 329160 незайнятих мешканців Тернопільщини, більшості з них у відповідності із чинним законодавством про зайнятість населення, надавався статус безробітного та виплачувалась допомога по безробіттю. Працевлаштовано 120422 чоловік, а майже 21000 осіб, переважно молодих людей, одержали першу в житті або іншу професію на кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Наша служба зайнятості (її міський центр) були серед ініціаторів новації в Україні в справі обслуговування безробітних – виплаті допомоги по безробіттю через ощадні каси. Перша розрахунково-платіжна відомість міського центру на виплату такої допомоги за лютий 1993 року виготовлена в автоматизованому режимі в ППП "Зайнятість". Нині чимало зроблено по суцільній комп’ютеризації центрів зайнятості, поліпшилось їх забезпечення оргтехнікою.

Пропозиції та ініціативи обласної служби зайнятості щодо поліпшення ситуації на ринку праці, запобігання масовому безробіттю знаходять підтримку з боку органів місцевої влади та управління. Загалом на службу покладено важливі обов’язки у здійсненні державної політики соціальної підтримки незайнятих громадян, їх адаптації до нових економічних умов, обмеження безробіття. Обласна служба зайнятості все професійніше виконує покладені на неї обов’язки, збагачує досвід реальної і дієвої підтримки безробітних. Віднедавна тут працюють за новою Єдиною технологією обслуговування незайнятого населення (ЄТОНН). А в даний час у службі зайнятості здійснюється перехід на Єдину інформаційно-аналітичну систему. Зміцнюється її матеріально-технічна база, розширюється коло соціальних послуг.

Єдина інформаційно-аналітична система служби зайнятості

У 1998 році відповідно до "Національної програми інформатизації" Державний центр зайнятості розпочав упровадження Єдиної інформаційно-аналітичної системи служби зайнятості (ЄІАС), що базується на сучасних Internet-Intranet технологіях. На засадах пілотного проекту систему випробували на базі Житомирського обласного центру зайнятості. Отримавши відмінні результати тестування, з минулого року ЄІАС почали упроваджувати у всіх регіонах нашої держави.

Першим в Тернопільській області в умовах ЄІАС почав працювати Тернопільський районний центр зайнятості. А до кінця року "зелене світло" широкій інформатизації відкриють в усіх районах.

Мета створення ЄІАС:

реалізація державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян;

аналіз і прогноз попиту та пропозиції на робочу силу, інформування населення та державних органів управління про стан ринку праці; ефективна участь у підготовці перспективних і поточних державних та територіальних програм і заходів щодо соціальної захищеності різних груп населення від безробіття;

сприяння розвитку економіки держави шляхом допомоги роботодавцям в оперативному комплектуванні робочих місць.

Це дасть змогу:

• по-перше, - в кожному районі мати оперативну інформацію про потребу в працівниках, пропозиціях робочої сили та можливість професійного навчання в Україні;
• по-друге, - перенести з базового на регіональний рівень формування статистичних звітів, нарахування і організацію виплати всіх видів матеріального забезпечення;
• по-третє, - створити інструменти організації та інформаційної підтримки управлінських рішень щодо надання послуг, фінансових потоків, персоналу та документообігу в службі зайнятості.