Тернопільська область, разом із Львівською та Івано-Франківською утворюють частину історичної території – Галичини.

Цей західноукраїнський регіон внаслідок політичних подій в історії України, що призводили до поділу українських земель, починаючи з XIV століття підпадав під владу Польщі, Литви (1349-1772 рр.), Австрії (1772-1918 рр.), Росії (1809-1815 рр.), Польщі (1918-1939 рр.), Радянської імперії (1939-1991 рр.). В IX столітті східнослов’янські землі об’єдналися в єдину державу Київську Русь, яка була могутньою в середньовічній Європі. Про інтенсивність заселення в цей час території області свідчать біля 300 давньоруських городищ та селищ, понад 100 некрополів X-XIII століть. Наприкінці XI століття на території сучасної Тернопільщини виникли удільні князівства – Теребовлянське та Шумське, які пізніше об’єдналися і увійшли в Галицько-Волинське князівство. Міста Теребовля і Шумськ перетворилися на значні політичні, економічні та культурні центри. Росту сільських поселень, міст сприяли вигідне географічне розташування, сприятливі природні умови, родючі землі, зручні транспортні шляхи і водні артерії (ріки Дністер, Серет та ін.). Широкого розвитку набувають ремесла і торгівля. Основними предметами торгівлі були хліб, худоба, мед, віск, риба, ремісничі вироби.

З початком проведення індустріалізації європейських країн у другій половині XIX століття на території сучасної Тернопільської області працювало 8 парових і 680 невеликих водяних млинів, 170 спиртових і пивоварних заводів, кількість яких у 1910 році зросла до 390. Діяло кілька боєнь і підприємств з обробки шкір, виробництво мила і тютюну, цегли, черепиці, возів, коліс. Із 623 підприємств, що працювали на потреби населення, 250 були дрібними, до 5 чоловік працюючих. Важливе значення для господарського розвитку краю мало будівництво залізничних доріг на Тернопільщині в кінці XIX століття. В новітній час, у 1939 році на Тернопільщині було близько 1700 підприємств, на яких працювало біля 8800 робітників.

За своїм виглядом область нагадує трикутник, вона простягається із півночі на південь на 195 км, а з заходу на схід – на 129 км. Площа області – 13,8 тис. км², що становить 2,3% території України. Населення області нараховує 1164,0 тис. Середня щільність населення становить 82,8 жителів на 1 км²,  що майже дорівнює середньому показнику по країні загалом. Переважна більшість населення Тернопільщини проживає в селах (57,3%). Адміністративним центром області є місто Тернопіль з населенням близько 230000 жителів.

Територіально Тернопільська область поділена на 17 районів: Шумський, Кременецький, Ланівецький, Зборівський, Збаразький, Бережанський, Козівський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Гусятинський, Монастириський, Бучацький, Чортківський, Заліщицький, Борщівський. Межує з Львівською, Рівенською, Івано-Франківською, Хмельницькою, Чернiвецькою областями. Область налічує 16 міст, 19 селищ міського типу і 1013 сіл.

       Тернопільська область займає західну частину Подільської височини. Річки Тернопільщини належать до басейнів Дністра та Прип’яті. Найбільшими з них є Дністер (довжина в межах області 215 км), Серет (242 км), Збруч (244 км), Стрипа (147 км), Золота Липа (85 км), Нічлава (83 км), Горинь (50км). На річці Серет збудовано кілька малих ГЕС, є водоймища. Області розташована в лісостеповій зоні. Основні типи грунтів: чорноземи, сірі лісові, лучно-болотні.

Тернопільщина має помірно-континентальний клімат з нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря коливається від 6,9°С у центральній частині та до 7,4°С на півночі й півдні. Середня температура липня +16-19°С, січня - 4-5°С. Річна кількість опадів коливається від 550 мм на півдні й сході, до 700 мм на заході та північному заході. Переважають вітри західних напрямків.

Достатнє зволоження, сприятливий температурний режим та ґрунтовий покрив створюють на всій території області в цілому сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони, зокрема пшениці, ячменю, жита, вівса, цукрових буряків, картоплі, овочевих та кормових культур; у південних районах - винограду, персиків, абрикосів.

Область багата на корисні копалини. Серед них найбільшу групу складають вапняки, крейда мергелі, гіпс, пісковики, вогнетривкі та будівельні глини, гравійно-галичникові матеріали, фосфорити, бентоніти, які є сировиною для виробництва різноманітних будівельних матеріалів. Є незначні запаси бурого вугілля, торфу, а також залізних, мідних та марганцевих руд.

На Тернопільщині знаходиться найбільший в Україні на рівнині водоспад „Червоноградський”, висота якого сягає 16 м; найвищий в Україні прямовисний скелястий річковий берег висотою 250 м та довжиною 1.5 км; найбільший в Україні та один з найбільших в Європі - Дністровський каньйон; найбільший водоспадистий в Україні струмок Русилівський, на якому можна нарахувати до 15 водоспадів.

Ботанічні й геологічні дива таять у собі гори Медобори. Особливу рекреаційну цінність складають геоморфологічні па’ятки природи. До них належать печери, які називають восьмим чудом світу.

Віддавна вражають неповторною красою найбільші у світі гіпсові печери та другі за величиною - карстові, що розташовані неподалік від с.Кривче Борщівського району.

За кількістю та різноманітністю мінеральних вод Тернопільщина займає провідне місце в Україні. За останні десятиліття відкриті й використовуються лікувальні мінеральні води декількох різновидностей. В області існує низка санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних баз та курортів.

На території Тернопільської області виявлено близько 42 ділянок, на яких розповсюджені мінеральні води декількох типів, котрі можуть бути використані при лікуванні різних захворювань. Зараз функціонує два санаторії державного значення (“Збруч” м.Гусятин і “Медобори” с.Конопківка Теребовлянського району).

Лісовий фонд області становить 193,6 тис. га, з них вкриті лісовою рослинністю – 182,0 тис. га. Заповідність території Тернопільської області становить 8,5%. Під охорону держави взято 5720 га цінних високопродуктивних штучно створених лісових насаджень, 553 га генетичних резерватів основних лісоутворюючих порід, еталонних, елітних насаджень дуба, бука, модрини японської, горіха чорного та інших.

До найважливіших галузей народного господарства регіону належать такі промисловості: харчова (58% загального обсягу промислового виробництва) машинобудівна та металоробна (9%), будівельних матеріалів (6%), легка (5%), деревообробна (1%).

Усього в області працюють 253 підприємства. Провідне місце серед галузей належить харчовій промисловості, яка переробляє с/г. сировину. В ній вирізняються: цукрова, м’ясна, молочна, спиртогорілчана, кондитерська, тютюнова, плодоовочева, консервна, борошномельна та інші галузі.

Транспорт – одна з важливих галузей господарства, яка в значній мірі впливає на розвиток виробничої і невиробничої сфер. На території Тернопільської області розвинуто майже всі (крім морського) види сучасного транспорту. Вони пов’язані між собою і утворюють транспортну систему області, яка є складовою частиною транспортної системи України.

Провідне місце серед видів транспорту за величиною перевезень займає автомобільний. Ним здійснюється 94% перевезень всіх видів вантажів і пасажирів області. Мережа автомобільних доріг загального користування Тернопільської області складає 5546 км, із них 5206 км або 94% з твердим покриттям.

Залізничний транспорт займає важливе місце у вантажо- і пасажироперевезеннях. Довжина залізниць в області становить 575 км.

На території області є 3850 об’єктів старовини. Відомі всьому християнському світові – духовний центр Зарваницької Божої Матері та Свято-Успенська Почаївська лавра. Крім того, за роки незалежності відреставровано, відбудовано та зведено понад сімсот храмів, більше сотні – будується. Серед них – майбутній Свято-Троїцький Духовний центр на честь Данила Галицького в м. Тернополі.

В області створено три державних історико-архітектурних заповідники – Збаразький, Кременецько-Почаївський і Бережанський. За кількістю пам’яток архітектури Тернопільщина займає третє місце в державі, а за числом старовинних замків (їх 34) – перше.

Славне й історичне минуле краю, що виплекав і дав наснагу для служіння Вітчизні багатьом лицарям честі – від князя Василька Tеребовельського і легендарних першого гетьмана України Дмитра Вишневецького-Байди та козацького полковника Нестора Морозенка до діячів ОУН і УПА Ярослава Стецька та Дмитра Клячківського (Клима Савури).

Ця земля – батьківщина патріарха УГКЦ Йосифа Сліпого, вона була колискою натхнення письменників Богдана Лепкого, Юліуша Словацького; Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Агнона; співців стрілецької слави Михайла Гайворонського, Романа Купчинського і Левка Лепкого; лауреатів Шевченківської премії, письменників Романа Андріяшика, Івана Гнатюка, Романа Лубківського, Степана Сапеляка; літературознавця Григорія Штоня; живописців Олени Кульчицької та Івана Марчука.

Тернопільщина відома і співачкою світової слави Соломією Крушельницькою, композитором Денисом Січинським, художниками Михайлом Бойчуком та Яковем Гніздовським, скульптором Михайлом Паращуком, відомими фізиками Іваном Пулюєм та Олександром Смакулою, громадсько-просвітним діячем Олександрем Барвінським, академіком Володимирем Гнатюком, Іваном Горбачевським, Кирилом Студинським та іншими.

В області функціонує 919 загальноосвітніх шкіл, у яких навчається понад 151 тис. учнів, у т.ч. шкіл І ступеня – 259, І-ІІ ступенів – 355, І-ІІІ ступенів – 298. Із загальної кількості шкіл діє 7 загальноосвітніх шкіл-інтернатів, у яких виховується понад 2000 тис. учнів, у т.ч. 1 школа-інтернат для дітей-сиріт. Крім цього, діють 8 шкіл-інтернатів для дітей з вадами у фізичному і розумовому розвитку.

В області відкрито 18 закладів нового типу, в яких навчаються 4,7 тис. учнів. Для працюючої молоді діє 3 вечірні школи і відкрито класи заочної форми навчання при 34 денних загальноосвітніх школах, якими охоплено понад 3,3 тис. учнів. В області функціонують 69 позашкільних закладів та 474 дошкільних заклади.

Для оптимізації мережі та збереження дошкільних закладів у області створено 69 навчально-виховних комплексів „школа-дитячий садок”. У більшості дошкільних закладів області створено умови для фізичного розвитку дітей, загартування організму. В окремих закладах діють спеціальні спортивні зали, фізіотерапевтичні кабінети, різноманітні тренажери, плавальні басейни.

Тернопільщина налічує 13 навчальних закладів ІІІ-IV рівня акредитації, в яких навчаються понад 51 тис. студентів. Також успішно функціонують 19 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації: Гусятинський політехнікум, Тернопільський технічний коледж, Заліщицький технікум НАУ, Бережанський агротехнічний інститут, Борщівський агротехколедж, Бучацький агротехколедж, Галицький коледж, Кременецьке та Чортківське медичні училища, Кременецький лісотехнікум, Кременецький педколедж, Чортківське педучилище, Теребовлянське училище культури, Тернопільське музучилище, Тернопільський кооперативний технікум, Тернопільський комерційний технікум.

Головними осередками культури в області є клуби, будинки культури, музеї, школи естетичного виховання. Закладів культури клубного типу в області нараховується 922. Крім цього, 52 школи естетичного виховання, з них 13 на селі, 16 державних музеїв, 2 театри, філармонію, 2 навчальні заклади: Тернопільське музичне училище ім.С.Крушельницької та Теребовлянське вище училище культури.

Найважливішим напрямком діяльності закладів культури є аматорське мистецтво. На Тернопільщині близько 4 тисяч аматорських колективів, у яких беруть участь понад 50 тисяч чоловік. 51 колектив носить почесне звання „народний” і „зразковий”.

В області функціонують 951 бібліотека, з них — 17 централізованих бібліотечних систем. У сільській місцевості - 831 бібліотечний заклад. Фонди бібліотек області становлять 7,5 млн. примірників. Послугами книгозбірень користуються 650 тис. читачів. У Тернополі працює 3 обласні бібліотеки, послугами яких користуються понад 45 тис. читачів. Методичні центри області щороку видають близько 40 назв методичних матеріалів, проводять навчання спеціалістів різних напрямків роботи культурно-освітніх закладів.