У Тернопільському обласному архіві відкрилася виставка під назвою «Шевченкове Слово і Слава»

Це книги -  Василя Сімовича «Тарас Шевченко. Його життя і творчість» ( з нагоди  120- річчя від дня народження.) Львів,1934 р., Б.Лепкого «Про Шевченків «Кобзар». Львів, 1914 р., «Т.Шевченко. Документи і матеріали до біографії 1814-1861 рр.»

Представлені дослідження про Т. Шевченка. Зокрема: «Доля : Книга про Тараса Шевченка в образах та фактах»Київ,1993., «Т.Шевченко в епістолярії», «Шевченківський словник» у 2 томах. Експонуються  статті «Маловідомі сторінки біографії Шевченка» і О.Лазаревського «Останній день життя Т.Шевченка»/ надрукованої у журналі «Життя і знання» 1937 р. Реферати «Шевченківський» (1934 р.), «Життя і діла Т.Шевченка» та інші.

Життя і творчість Т.Шевченка були пов’язані з Тернопільщиною. Його мандрівка на Волинь відбулася восени 1846 р.

Про перебування  Т.Шевченка у Кременці, пише в своєму біографічному романі  польський  автор Єжи Єнджеєвич, «Українські ночі, або Родовід генія», який представлений на виставці.

Також експонуються  книги «Кременецький «Малий Кобзар» / вступ. ст. й  упоряд. Є. Дорош/. Тернопіль, 2002 р., і І.Дуда, Б. Мельничук «Тарас Шевченко на Тернопільщині.»/Видання друге.,Тернопіль,1998

В другому розділі експозиції під назвою «Під знаком Лаври» представлені документальні матеріали, книги, які розповідають про перебування Т. Шевченка на Кременеччині, зокрема в м. Почаєві та у Вишнівці. Є також карта місць, де Т.Шевченко побував на Волині, види населених пунктів, які він відвідав.

Експонується унікальний, оригінальний документ - Розпорядження Волинської духовної Консисторії Духовному соборові Почаївської Лаври  про надання дозволу художнику Шевченку малювати види Почаївської Лаври та її околиць.(1846 р.)

У 1846 р. згідно із завданням Археографічної комісії Шевченко написав три акварелі,  репродукція однієї із них / Почаївської Лаври з півдня/ також розміщена на виставці

Про всенародну любов і шану до Кобзаря, про вшанування його пам’яті  на Тернопільщині свідчать документи з третього розділу виставки.

Це матеріали з фондів Кременецької філії товариства «Просвіта», філій товариства «Просвіта» у м. Тернополі та  у м.  Теребовля. Представлене  листування читалень товариства «Просвіта»  з воєводським управлінням (Тернопільським,  Волинським), з повітовими староствами  про організацію та проведення свят по вшануванню пам’яті поета. Це програми, сценарії  урочистих заходів, присвячених святкуванню річниць з дня народження Т.Шевченка та вшанування пам’яті  з дня його смерті, які проходили в м. Тернополі  та в читальнях  товариства «Просвіти» в селах Тернопільського, Бережанського, Бучацького, Заліщицького, Збаразького, Зборівського,  Кременецького, Теребовлянського, Чортківського та інших повітів за 1914- 1939 рр.

1 лютого 1884 р. в Тернополі відбувся перший концерт у пам’ять 23-іх роковин смерті Т. Шевченка. Відтоді Шевченківські концерти у місті стали традиційними, навіть незважаючи на заборони польської влади та поліції у1920-1930-х роках.

Цікавим є документ -  Звернення  Львівського товариства  «Просвіта» до хвальних відділів філій «Просвіти» про проведення ювілейного року Шевченка (1914 р.). Урочисто було відзначено 100- річчя від дня народження  Кобзаря в м. Тернополі та на Тернопільщині.  11 березня 1914 р. в залі « Міщанського Брацтва» (нині обласна філармонія) відбувся великий концерт за участю «Тернопільського Бояна».

У 1911 р. до 50–ліття від смерті поета, йому звели перший на Тернопільщині пам’ ятник у селі Бурдяківці  Борщівського повіту.

На виставці експонується проект  цього пам’ятника.

До 100–річчя від дня народження Т. Шевченка у 1914 р. пам’ятники були встановлені у селах Залав’є, Лошнів на Теребовлянщині,  Лисичинці, Шили Збаразького повіту,  Жуків Бережанського повіту, Лозівка –( зараз  Підволочиського району). Ці пам’ятники за роки польської окупації не раз нищили, зокрема у 1937 р. згідно донесення Збаразького повітового староства були подані відомості про зруйнування пам’ятників Шевченка в селах Лозівка, Шили, Шельпаки, Лисиченці.  Згодом їх відновили.  На виставці експонується документ - Свідчення повітових староств  про стан і кількість українських пам’ятників  на території воєводства станом на 1933р.

Цікавими будуть для дослідників документи, які розповідають про святкування шевченківських днів на Кременеччині за 1922-1938 рр. Це зокрема: Академія на честь Т.Шевченка в Кременецькій Українській Гімназії у 1932р., Оголошення про проведення в роковини смерті Т.Шевченка у великій церкві Богоявленського монастиря урочистої панахиди у 1922 р., Лист управи комітету по вшануванню Шевченківських свят в м. Кременці та повіті  до його Високопреосвященства Георгія, митрополита і екзарха православної церкви про  організацію  проведення Шевченківського свята у 1922 р., Лист читальні товариства «Просвіта» в м. Почаїв до Кременецького повітового староства про святкування Шевченківських днів,  Рапорт декана Острозького Собору в м. Кременці про видачу дозволу на проведення богослужінь в честь Т.Шевченка на українській мові у 1939 р. та ін.

За роки польської окупації, в період пацифікації у 1930-х роках, як підтверджують архівні документи, протягом кількох місяців «Кобзар» Т.Шевченка двічі судив Тернопільський окружний суд. Вперше 4 травня 1933 р., вдруге 4 вересня цього ж року. На виставці експонуються документи -  це зокрема: Листування із судовими органами і повітовими староствами з питання конфіскації «Кобзаря» (за редакцією Василя Сімовича)  у 1932-1933 рр.; Розпорядження Тернопільського воєводського управління про конфіскацію  творів Т.Шевченка. Твори Т. Шевченка були  знищені в читальнях Добромірки, Шилів і Нового Села, Зарудді Збаразького, в Купчинцях, Кутківцях, Покропивні Тернопільського повітів.

Навіть у роки німецької окупації талант і постать генія не були забуті: Українським Центральним Комітетом у Львові були видані тексти лекцій , рефератів про життя і творчість Кобзаря, які також експонуються на виставці. Зокрема цікавим є дослідження проф. В. Андрієвського, «Жінка в поезії Тараса» Шевченка» опубліковане у 1943р., «Доля творів Т. Шевченка» (текст лекцій, 1943 р.) , «Шевченко на тлі нашої історії»//надрукованому у «Крем’янецькому віснику». 1942р.

Третій розділ виставки представлений документами, світлинами, які дають можливість ознайомитися з святкуваннями

150-річчя від дня народження Т.Шевченка в 1963-1964 рр. та заходами, які проводились. Зокрема експонується рішення виконкому Тернопільської обласної Ради від 24 листопада 1962 р: «Про заходи по впорядкуванню місць на території Тернопільської області, пов’язаних з життям і діяльності Т.Шевченка», Постанова бюро Тернопільського обкому КП України та виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 29 листопада 1963р. «Про підготовку та відзначення 150- річчя з дня народження Т.Шевченка». Представлені  світлини пам’ятників Т. Шевченку в м. Тернополі, Теребовлі,  в с. Залізці Зборівського району, у фундамент якого вмурована земля з могили Кобзаря, відкритого у 1993 р. та інших.

На виставці представлена шевченкіана в екслібрисах українських художників, письменників.

Окремою частиною є книжкова виставка підготовлена за матеріалами наукової бібліотеки ДАТО. Представлені книжкові видання поезій і творів Т.Шевченка, репродукції його картин. «Кобзарі» різних років видання, та публікації, монографії  досліджень про життя та творчість поета. Зокрема: «Кобзар: Фототипія поза цензурного примірника видання 1840 року»., Шевченко Т. « Мала книжка. Автографи поезій Шевченка 1847-1850 рр). Київ, 1989 р., та інші.