Бережанська районна державна адміністрація
47501, м.Бережани, вул.Шевченка, 15-А
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну / БЕРЕЖАНЩИНА / Бережанщина туристична запрошує

Бережанщина туристична запрошує


У КРАЙ, ЩО ОПІЛЛЯМ ЗВЕТЬСЯ

 

На 52-му кілометрі від Тернополя у долині річки Золота Липа розташований районний центр Бережани – місто з давніми традиціями, унікальними переплетеннями національних культур, величною архітектурою. Відоме з письмових джерел від 1375 року. Назву міста пов’язують із першими мешканцями, які поселилися на березі річки. До центру примикають передмістя Підзамче, Містечко, Адамівка. У Бережанах проживають 18 тисяч осіб. З яких переважна частина – 17 тисяч –  українці. Загальна площа міста – 580 гектарів.

 

При в’їзді до Бережан стоїть мурований замок (1534-1554), одна з найвидатніших пам’яток оборонної архітектури України епохи ренесансу.

На відміну від інших фортець, його звели за участю італійських майстрів на річковому острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи. Схему зовнішніх укріплень за новоголандською системою (чотири земляних бастіони з ескарпами, равеліном, валами і ровом) розробив французький військовий інженер Гійом де Боплан. У 1570 році та на початку XVІІ століття замок було розбудовано і зміцнено. Замковий п’ятикутник утворений оборонними мурами і 2-3-поверховими житловими будинками, зовнішні стінки яких мають бійниці. Крім того, збереглися три бойові вежі по кутах. До замку примикає Троїцький костьол (1554) з каплицями – одна з досконалих пам’яток архітектури. У бокових каплицях були мармурові надгробки і саркофаги родини Сенявських роботи скульпторів Генріха Горста і Яна Пфістера в 1619-1636 роках. Останній заснував у місті різьбярську школу. Під час обох світових воєн надгробки були вивезені. Мистецьку цінність мав і багато оздоблений вівтар з білого мармуру.

     

 

  

       

 

З поміж багатьох пам’яток архітектури Бережан вирізняються: готико-ренесансний костьол Різдва Пресвятої Богородиці (1600; із 1996 – св. Павла і Петра) з дзвіницею (1620) на вул.Лепких. Десятиліттям пізніше споруджена дзвіниця, яка стала центром також і оборонної системи цієї архітектурної пам’ятки. Оборонне призначення костьолу підтверджували наявність мурів з стрільницями, сліди яких збереглися до нашого часу, та стратегічне вигідне його місцерозташування. Костьол споруджено в пізньоготичному стилі, який ще використовувався, у провінційних містечках Галичини середини ХVІІ ст. Неяскравий зовнішній вигляд пам’ятки (можливість оборонного пристосування) і краса внутрішнього оформлення – ось ще одна специфіка культової споруди. В 1675 році, під час татарського нападу на Бережани, костьол було зруйновано, але дуже швидко відновлено попередній вигляд. Після другої світової війни цю пам’ятку, незважаючи на охоронний знак, використовували не за потребою. Тільки з 1990-тих років костьолу повернуто його безпосередні функції.

 

   

 

 

Пізньоренесансний монастир оо.Бернардинів з костьолом і келіями (1630-1683) на вул.В.Чорновола. Зводиться з 30-тих роках ХVІІ ст. в бароковому стилі. Закінчення будівництва припадає на 80-ті роки. З 1742 року монастирський комплекс, центральною архітектурною спорудою якого був Миколаївський костьол, оперезано кам’яним муром. Це зразу ж надало будівлі оборонного вигляду.

 

 

Дерев’яна церква св.Миколая (1691) на Адамівці. Це єдина з культових дерев’яних споруд в місті, яка збережена  в майже первісному вигляді. Час її спорудження, якщо виходити з довідкової літератури, чітко визначити неможливо, так як його розтягнуто на все ХVІІ ст. Традиції дерев’яного зодчества тісніше, ніж кам’яного, пов’язані з місцевою архітектурною специфікою. Тому ця церква в більшій мірі, в  порівнянні з вищеописаними, відображає місцевий (особливо прикарпатський) будівельний колорит.

 

   

 

Троїцький собор (1763, перебудований 1893-1908) на площі Ринок. Розташована в центрі міста, фасадом до площі Ринок, ця греко-католицька  культова споруда походить з першої половини-середини ХVІІ ст. Вона також носила в собі еклектичні стильові традиції; первісний вигляд її мав готично-ренесансні форми, але частота перебудувань (1748-1768, 1810, 1830, 1860 рр.), спричинилася до їх нівеляції. Остання перебудова відбувалася протягом 1893-1903 років; із цього часу церква святої Трійці набула сучасного вигляду.

 

 

Барокова Вірменська церква з дзвіницею (1750-1764) на вул.Вірменській. Споруджено у 1764 році, на місці дерев’яної церкви, старанням Деодата Горбача. Будівлі притаманна бароково-рококова еклектична стилістика. Мури, що оточували його, вказували на оборонне використання споруди. Під час пожежі в Бережанах у   1810 р. зовнішня сторона костьолу була сильно понищена, але через 50 років їй повернуто попередній вигляд. До сьогодення костьол дійшов у добре збереженому стані, але до сучасних умов не пристосовується.

 

  

 

На центральній площі  міста встановлені пам’ятники Тарасові Шевченку (1993, скульптори М.Посікіра, Л.Яремчук)

 

 

і Богданові Лепкому (1997, скульптор І.Сонсядло).

 

 

У центрі міста домінує ратуша (1803). Вона збудована в стилі класицизму на місці давньої ратуші. Споруджено в 1811 році на місці дерев’яної будівля була виразником ранньокласичного стилю. Це двохповерхова прямокутна будівля з двоярусною вежею та внутрішнім двором. Перший поверх займали крамниці, а на другому – приміщення гімназії, яка розташовувалась тут до 1914 (а, фактично, до 1920-тих) років. Сьогодні у ратуші розміщені міська рада, районний відділ УМВСУ, клуб ветеранів, чотири музеї. Таке матеріалізоване під одним дахом втілення пам’яті про дні минулі – чи не єдине в Україні. У музеях представлено матеріали, що свідчать про історію міста й краю від найдавніших часів до сьогодення. Найбільший і найбагатший – краєзнавчий музей, який розміщений у 18 залах. При ньому діють художній відділ, районне товариство «Лемківщина», рада бережанських митців і клуб вишивальниць. Частина приміщення у 1984 році була відведена під Музей книги, в музейній експозиції представлені: «Історія книгодрукування та стародруки», «Життя і творчість М.Шашкевича», «Бережанський період в житті та творчості А.Чайковського», «Літературна Бережанщина 19 - поч.20 ст.», «Сучасна літературна Бережанщина».  В 1984 році була відведена під Музей Богдана Лепкого, в якому проводиться робота по пропаганді творчості письменника через організацію і проведення екскурсій, здійснюється пошуково - дослідницька робота, проводяться масові заходи. У 2000 році в ратуші відкрито Музей переслідуваної Церкви. Наймолодший у місті, але багатий стародруками, сакральною скульптурою, матеріалами із життя владик і священиків, які склали життя на вівтар вірності і збереження української греко-католицької церкви.

 

У Бережанах працюють два готелі: «Едем», вул.Замость, 3 та «Іван Ко» вул.Рогатинська, 170, п’ять ресторанів, більше 10 барів, що готові гостинно прийняти туристів.

 

готель "Едем"

 

 

  

 

 

готель "Іван Ко"

 

Ресторани

 

 

 

 

 

В районі діє Бережанська громадська організація-кластер сільського туризму «Мальовнича Бережанщина». Основна мета – сприяння розвитку туризму в сільській місцевості Бережанського району, задоволення та захист законних економічних, соціальних, творчих, національно-культурних, та інших спільних інтересів своїх членів. Кластер гостинно запрошує гостей міста відпочити в агросадибах:

 

«Відпочинок на Заліссі»

м. Бережани, вул. Залісся, 8.

тел. (096) 27 56 254 -  Володимир, (067) 94 99 590 - Мирослав.  

Сауна (на дрова), басейн, ставок, відпочинкова бесідка, кімнати для відпочинку. Любительська риболовля, збирання грибів, шашлик. Кінні прогулянки, послуги легкового автомобіля. Близько від соснового лісу, вид на місто і околиці.

 

 

  

 

     

 

 

 

«Відпочинок «У мальвах»

с.Жуків

Бережанський р-н

Тернопільська обл.

Постолан Оксана (096) 13 77 569

mazpost@gmail.com

Садиба «У мальвах» пропонує затишний будиночок в селі Жуків, що розташоване за 6 км від Бережан. Будинок знаходиться за 100 м від автобусної зупинки, дорога до села асфальтована. У будинку є ванна, душ, туалет (на 2 поверсі) та душ і туалет (на 1 поверсі). Є можливість користуватися пральною машиною, газовою плиткою та електродуховкою. Інтернет. Постійно гаряча і холодна вода. Сучасне автономне опалення. Є місце для паркування автомобіля.

 

 

 

   

 

   

 

Усім, хто бажає відпочити на природі, бережанці рекомендують мандрівку в Голицький заказник державного значення у Гутиську. Голицький ботаніко-ентомологічний заказник загальнодержавного значення-мальовничий куток Подільського горбогір’я. Він розташований між селами Куряни і Демня в південній частині Бережанського району. Це степова ділянка площею 60 гектарів, що приурочена до південного і південно-західного схилів гори Голиця. Голицький ботаніко-ентомологічний заказник має велику наукову цінність, оскільки на його території зростають рідкісні, ендемічні й реліктові види рослин, частина з яких занесена до «Червоної книги України».

 

 

 

і в Раївський парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва (заснований 1760,  реконструйований 1970). На 20 гектарах парку в Раю ростуть дерева й кущі понад сто видів і форм. Туристів найбільше тут приваблює дуб Богдана Хмельницького. Цьому дереву – понад 600 років, воно найстаріше на Тернопільщині, одне з найдавніших в Україні. Діаметр дуба – 230 сантиметрів, а висота колись сягала більше 25 метрів. Нині крона зрізана. За переказами, під ним зупинявся на відпочинок гетьман України. При дорозі є ще один прадід бережанських дібров – дуб «Богатир», віком понад 400 років, заввишки до 30 метрів. Став площею 340 гектарів на Золотій Липі має більше 100 років.

 

 

 

 

 

 

 

На захід від Бережан автомагістраль веде до Рогатина на Івано-Франківщину – через село Лісники. Лісники – одне  з найдавніших сіл на Бережанщині, згадане в документах за 1320 рік. Село нині входить у склад Бережанської міської ради. Відоме, передусім, урочищем Монастирок – культовим місцем. В урочищі знаходиться скеля Чортів Камінь (5 метрів заввишки, 7 метрів завширшки) з видовбаним на її південному боці Розп’яттям Христа. У тоталітарні часи Розп’яття порубали сокирою та заліпили спочатку міцним чорним шаром цементу, а поверх нього – сірим, під колір каменю. Відновив його вже в часи Незалежності бережанський майстер-художник Ігор Крук. Неподалеку від Чортового Каменю знаходиться джерело з цілющою водою. У лісі влаштовано зони відпочинку, гарний ставок.


 

  




 

Актуальна тема